Про систему ATA Carnet на сайті Міжнародної торгової палати (ICC)
КонтактиВерсія для друку

Вхід в систему

Логін:
Пароль:





Загальні відомості


Лібералізація міжнародної торгівлі у післявоєнні роки значно активізувала ділові поїздки промисловців і підприємців до зарубіжних країн з метою просування продукції на зовнішні ринки, а також тимчасове переміщення зразків товарів, що пропонуються, засобів реклами тощо.

Виникла об'єктивна потреба міжнародного врегулювання тимчасового ввезення вантажів до інших країн на пільгових умовах, що призвело до створення блоку міжнародно-правових документів, серед яких, насамперед, слід відзначити Митну Конвенцію про карнет A.T.A. для тимчасового ввезення товарів (Конвенція A.T.A.), укладену в Брюсселі 6 грудня 1961 року під егідою Ради Митного Співробітництва.

Цією міжнародною угодою:

  • запроваджено карнет A.T.A. - єдиний міжнародний митний документ, що приймається митними органами країн-учасниць Конвенції як митна декларація й водночас як міжнародна гарантія покриття сум ввізного мита і податків згідно з національним законодавством країни ввезення/транзиту у випадку порушення режиму тимчасового ввезення;
  • дію карнету A.T.A. розповсюджено на товари, що ввозяться на підставі раніше укладених міжнародних угод про тимчасове ввезення: на комерційні зразки, рекламні матеріали, професіональне устаткування, товари та обладнання для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях і подібних заходах;
  • для забезпечення гарантованої сплати усіх митних платежів та зборів (у разі порушення режиму тимчасового ввезення) передбачено створення міжнародної митної гарантійної мережі;
  • передбачено створення міжнародної мережі асоціацій-гарантій, що видають карнети A.T.A.
Скорочення "A.T.A." - це комбінація абревіатур французьких слів "admission temporaire" і англійських "temporary admission". Останнім часом більш вживаним є скорочення "ATA" (без крапок).

В умовах подальшого розвитку міжнародних зв'язків не лише в комерційній, а й у науково-технічній, культурній, спортивній, гуманітарній та інших сферах потреби у нових видах тимчасового ввезення за спрощеною митною процедурою вирішувались укладанням окремих міжнародних митних конвенцій. Загальна їх кількість наприкінці 80-х років минулого сторіччя досягла п'ятнадцяти. Вважаючи, що ситуація із збільшенням кількості розрізнених міжнародних митних конвенцій щодо тимчасового ввезення товарів є незадовільною, Рада Митного Співробітництва (CTC) - попередник Всесвітньої Митної Організації (WCO) - за участю Міжнародної торгової палати (ICC) розробила проект єдиної комплексної Конвенції про тимчасове ввезення, яка об'єднує всі існуючі розрізнені міжнародні угоди з цих питань. Дана Конвенція була прийнята 26 червня 1990 року у місті Стамбулі.

Інкорпорувавши до себе текст Брюссельської Конвенції, Стамбульська Конвенція значно розширила перелік товарів і цілей тимчасового ввезення, в тому числі включила до нього транспортні засоби, що охоплюються карнетами (книжками) CPD. Цей перелік міститься у дванадцяти додатках до Конвенції:

  • Додаток B.1 щодо товарів, призначених для показу чи використання на виставках, ярмарках, зустрічах та подібних заходах
  • Додаток B.2 щодо професіонального устаткування
  • Додаток B.3 щодо контейнерів, піддонів, упаковки, зразків та інших товарів, що ввозяться в рамках торгової операції
  • Додаток B.4 щодо товарів, які ввозяться в рамках виробничої операції
  • Додаток B.5 щодо товарів, які ввозяться з навчальною, науковою чи культурною метою
  • Додаток B.6 щодо особистих речей осіб, які подорожують, та товарів, що ввозяться для спортивних цілей
  • Додаток B.7 щодо матеріалів для пропаганди туризму
  • Додаток B.8 щодо товарів, що ввозяться в рамках прикордонного обігу
  • Додаток B.9 щодо товарів, які ввозяться з гуманітарною метою
  • Додаток C щодо транспортних засобів
  • Додаток D щодо тварин
  • Додаток E щодо товарів, які ввозяться з частковим звільненням від ввізного мита та податків

Згідно з процедурою, при підписанні (ратифікації) Стамбульської Конвенції кожна Договірна сторона повинна обов'язково приєднатися до Додатка A "Про документи на тимчасове ввезення (книжки ATA, книжки CPD)" та принаймні ще до одного із вищеназваних Додатків. Право вибору конкретних Додатків до Конвенції дає можливість країні-учасниці обмежити на власний розсуд перелік товарів, що тимчасово ввозяться на її митну територію, або вивозяться до інших країн-учасниць.

Приєднання до Стамбульської конвенції не означає, що країна автоматично стає учасницею міжнародної системи ATA. Для набуття такого статусу необхідно:

  1. За погодженням з митними органами країни визнати на державному рівні асоціацію, що видаватиме в країні карнети ATA та виступатиме гарантом сплати митним органам країни, в якій вона створена, ввізного мита і податків у випадку порушення режиму тимчасового ввезення з використанням карнетів ATA, виданих асоціаціями-кореспондентами інших країн. Як свідчить світова практика, у переважній більшості країн такими асоціаціями визнаються національні або столичні торгово-промислові палати.
  2. Набути через визначену організацію-гаранта членства у міжнародній мережі гарантуючих асоціацій, яка адмініструється Радою з питань карнетів ATA (WATAC - World ATA Carnet Council) Всесвітньої Федерації Палат (WCF) при Міжнародній торговій палаті (ICC). Нині ця мережа об'єднує національні гарантуючі асоціації більше 70 країн світу.

Україна приєдналася до Стамбульської Конвенції про тимчасове ввезення у червні 2004 року згідно з Законом України від 24.03.2004 № 1661-IV.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 № 988-р та Порядком видачі книжок (карнетів) A.T.A., затвердженим постановою Уряду України від 29.11.2006 № 1654, повноваження виступати гарантуючою організацією, що видає в Україні книжки (карнети) ATA, надані Торгово-промисловій палаті України. ТПП України може делегувати повноваження щодо видачі книжок (карнетів) ATA регіональним торгово-промисловим палатам, залишаючись при цьому єдиною гарантуючою організацією в Україні.

Зі вступом ТПП України до міжнародної мережі гарантуючих асоціацій Україна з 1 березня 2008 року стала повноправним членом міжнародної системи ATA й запровадила на своїй митній території обіг карнетів ATA.

Слід зауважити, що використання карнетів ATA при тимчасовому ввезенні товарів не є обов'язковим. Тобто, сам декларант вирішує - скористатися йому карнетом ATA, чи пройти процедури митного оформлення товарів за національними правилами країн призначення і транзитних країн. Але переваги використання карнетів ATA досить суттєві:

  • умовне повне звільнення від сплати ввізного мита, митних зборів і податків при тимчасовому ввезенні товарів на термін до одного року. Немає потреби надавати за кордоном й будь які грошові застави, депозити, банківські гарантії як забезпечення сплати митних платежів, оскільки сам карнет ATA є такою міжнародною гарантією. Одержувач карнета ATA оплачує тільки послуги організації, що його видала;
  • зникає потреба заповнення національних митних документів безпосередньо у кожному пункті пропуску через митний кордон, оскільки карнет ATA заповнюється заздалегідь і містить відривні аркуші для митних органів кожної країни-учасниці, митний кордон якої перетинається;
  • однією книжкою ATA вантаж може бути оформлений для тимчасового ввезення (транзиту) в (через) декілька країн-учасниць системи ATA;
  • товари, охоплені карнетом ATA, можуть вивозитися та повертатися однією чи декількома партіями.

Завдяки цим перевагам карнети ATA інтенсивно використовуються в багатьох країнах світу.

У співробітництві з Всесвітньою Митною Організацією (WCO) Міжнародна торгова палата (ICC), Всесвітня Федерація палат (WCF) та національні торгово-промислові палати докладають чимало зусиль щодо поширення системи ATA на більшу кількість країн, запровадження обігу цих документів у звичайну практику міжнародних ділових стосунків.


Версія для друку
© Торгово-промислова палата України